Українська література
5 клас
(70 год, 2 год на тиждень)
Календарно-тематичне планування
для 5-го класу складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних
закладів. Українська література: 5–9 класи / К.В.Таранік-Ткачук, М.П.Бондар,
О.М.Івасюк, С.А.Кочерга, Л.І.Кавун, О.І.Неживий, Н.В.Михайлова, Р.В.Мовчан
(керівник групи). – К., 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН № 804 від
07.06.2017 р.).
Обов’язкова кількість видів контролю
|
|
І семестр |
ІІ семестр |
|
Контрольні роботи у формі: ·
контрольного класного твору; · інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) |
2 2 |
3 1 2 |
|
Уроки мовленнєвого розвитку* |
2
(у+п) |
2
(у+п) |
|
Уроки позакласного читання |
2 |
2 |
|
Уроки літератури рідного краю |
2 |
2 |
|
Уроки виразного читання |
1 |
1 |
|
Перевірка
зошитів |
4 |
5 |
Орієнтовні види
контрольних робіт:
·
тест;
·
відповіді на запитання;
·
контрольний літературний диктант;
·
анкета головного героя;
·
комбінована контрольна
робота тощо;
·
письмові контрольні твори.
Орієнтовні
види робіт із розвитку мовлення:
·
складання оповідання
(казки) за прислів’ям;
·
добір
прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну
ідею твору;
·
введення власних описів
в інтер’єр, портрет, пейзаж у прочитаний твір;
·
усний переказ
оповідання, епізоду твору;
·
твір-характеристика персонажа;
·
написання асоціативного
етюду, викликаного певним художнім образом;
·
написання вітального
слова на честь літературного героя, автора тощо;
·
твір-опис за картиною;
·
складання тез літературно-критичної
статті (параграфа підручника);
· підготовка проекту (з можливим
використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з
метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань
письменника тощо;
·
складання анкети
головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
·
написання реферату;
·
ідейно-художній аналіз
поетичного чи прозового твору;
·
написання листа
авторові улюбленої книжки;
·
інсценізація твору
(конкурс на кращу інсценізацію уривка твору)
тощо.
І
с е м е с т р
|
Пор. № |
Дата |
Зміст програмового матеріалу |
Примітки |
|
Вступ |
|||
|
1 |
|
Слово в житті людини. Образне слово – першоелемент
літератури. Художня література як мистецтво слова. Види
мистецтва. |
|
|
Світ
фантазії та мудрості |
|||
|
2–4 |
|
Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Міфи
й легенди українців. Первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та
фантастичні елементи людської поведінки. Добро і зло, роль їх у житті. «Про
зоряний Віз», «Чому пес живе коло
людини?», «Берегиня» (за С. Плачиндою),
«Дажбог», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном), «Як
виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі» (5 творів на вибір учителя). ТЛ: фольклор,
міф, легенда (повторення). |
|
|
5 |
|
Народні перекази. «Прийом у запорожці». Звичаї та
традиції запорозьких козаків. ТЛ: переказ. |
|
|
6 |
|
Урок позакласного читання. Народні перекази: «Звідки пішло прізвище Богдана
Хмельницького», «Як Сірко переміг татар», «Олекса Довбуш». |
|
|
7 |
|
Народні казки,
тематика їх, різновиди, побудова. Казка «Яйце-райце».
Світогляд народу, його морально-етичні принципи в казці; зв’язок із міфами. ТЛ: народна казка, тема. |
|
|
8 |
|
«Про правду і кривду»
або «Мудра дівчина» (на вибір учителя). Яскравий
національний колорит казки. Народне уявлення про добро і зло в казці. |
|
|
9 |
|
«Ох» або «Летючий
корабель» (на вибір учителя). Фантастичне
і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне в казках. ТЛ: гіпербола. |
|
|
10 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Конкурс на найкращу інсценізацію уривків казок. |
|
|
11 |
|
Контрольна робота. Вступ. Міфи, легенди, перекази українців. Народні казки
(літературний диктант і розгорнуті відповіді на запитання). |
|
|
12 |
|
Літературні казки. Іван Франк1о1. Дитинство письменника.
І. Франко – казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»). |
|
|
13 |
|
Зміст
казки «Фарбований Лис». Особливості літературної казки, її відмінність від
народної. Головні та другорядні персонажі. ТЛ: літературна казка. |
|
|
14 |
|
Образ Лиса, риси його
характеру. ТЛ: мова
автора і мова персонажів, прозова мова. |
|
|
15 |
|
Урок літератури рідного краю. Ознайомлення з творчістю письменників-земляків. |
|
|
16 |
|
Василь Королів-Старий. Короткі відомості про
письменника і його фантастичні казки. Добро і зло в казці «Хуха-Моховинка». |
|
|
17 |
|
Образи фантастичних істот,
створені уявою автора на основі українського фольклору. Наскрізний гуманізм казки. Аналіз зовнішності казкових істот. ТЛ: портрет. |
|
|
18 |
|
Василь Симоненко.
Цікаві сторінки з життя митця. Казка «Цар Плаксій та
Лоскотон». ТЛ: віршована мова (рима, строфа, ритм), порівняння, епітети. |
|
|
19 |
|
Різні життєві позиції
царя Плаксія і Лоскотона (песимістична і
оптимістична), риси характеру героїв. |
|
|
20 |
|
Проблематика казки.
Казкова історія і сучасне життя. |
|
|
21 |
|
Урок виразного читання. Конкурс на найкращого декламатора уривків казки «Цар
Плаксій та Лоскотон», які найбільше сподобалися. |
|
|
22 |
|
Галина Малик. Коротко про письменницю. «Незвичайні
пригоди Алі в країні Недоладії» – повість-казка сучасної дитячої письменниці. ТЛ: повість-казка (повторення). |
|
|
23 |
|
Жанрово-композиційна
своєрідність повісті. Елементи незвичайного в творі. |
|
|
24 |
|
Символіка країни
Недоладії та її мешканців. Морально- етичні проблеми в
казці. |
|
|
25 |
|
Характеристика
образів повісті-казки. Особливості мови твору, роль діалогів у ньому. |
|
|
26 |
|
Урок позакласного читання. Галина Пагутяк. «Лялечка
і Мацько». |
|
|
27 |
|
Із народної мудрості. Загадка як вид усної народної
творчості. Розгляд змісту й форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє
життя, про природу та її явища, про рослин, тварин). ТЛ: загадка, метафора. |
|
|
28 |
|
Прислів’я
та приказки. Народне уявлення про довколишній світ та оцінка його в
прислів’ях та приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості. |
|
|
|
|
ТЛ: прислів’я, приказка. |
|
|
29 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Складання оповідання (казки) за прислів’ям
(письмово). |
|
|
30 |
|
Контрольна робота. Літературні казки. Загадки. Прислів’я (тестування). |
|
|
31 |
|
Урок літератури рідного краю. Ознайомлення з творчістю письменників-земляків. |
|
|
32 |
|
Повторення та
узагальнення вивченого. |
|
ІІ с е м е с т р
|
Пор. № |
Дата |
Зміст програмового матеріалу |
Примітки |
|
33 |
|
Леонід Глібов. Відомий
український поет і байкар. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?». Фольклорна
основа його віршованих загадок. ТЛ: акровірш (повторення). |
|
|
34 |
|
«Хто
вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?». Особливості поетичних загадок
Л. Глібова, роль у них казкових елементів, фольклорної основи, гумору,
пестливих слів. |
|
|
Історичне минуле нашого народу |
|||
|
35– 37 |
|
«Повість
минулих літ» – найдавніший літопис нашого народу. Літописні оповіді (у
переказі В. Близнеця): «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»,
«Святослав укладає мир з греками…», «Володимир вибирає віру», «Розгром
Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».
Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля,
благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо. Казкові та історичні
мотиви літописних сюжетів. Значення літописання для нащадків (3 твори на вибір учителя). ТЛ: літопис. |
|
|
38– 39 |
|
Олександр Олесь.
Стисло про поета. Поезії з книжки «Княжа Україна»,
зв’язок їх із літописами. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав
Мудрий». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Русі-України, їхню
мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі. Зміст заповіту
Ярослава Мудрого і його актуальність нині (2
поезії на вибір учителя). |
|
|
40 |
|
«Микита
Кожум’яка» – драматичний твір на тему народної казки. Найнапруженіші епізоди
у творі. ТЛ: драматичний
твір і його побудова. |
|
|
41 |
|
Зв’язок у драмі-казці
історичного минулого з сучасністю. |
|
|
42 |
|
Зірка Мензатюк.
Стисло про письменницю. «Таємниця |
|
|
|
|
козацької
шаблі». Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями сучасної
України. Фантастичне і реальне в ній. ТЛ: епічний твір. |
|
|
43 |
|
Історичне минуле
нашого народу в житті сучасної людини. Образи козаків та символіка козацької
шаблі у творі. |
|
|
44 |
|
Екзотика старовинних
українських замків. Проблематика твору. Образ
Наталочки Руснак. |
|
|
45 |
|
Значення історичного
минулого для сучасної людини. Створення ілюстрацій / буктрейлера до твору. |
|
|
46 |
|
Урок літератури рідного краю. Ознайомлення з творчістю письменників-земляків. |
|
|
47 |
|
Контрольна робота. Леонід Глібов, літописні оповіді, Олександр Олесь, Зірка Мензатюк (розгорнуті відповіді на запитання). |
|
|
48 |
|
Урок позакласного читання. Марина Павленко. «Миколчині історії». |
|
|
Рідна
Україна. Світ природи |
|||
|
49– 50 |
|
Тарас Шевченко.
Україна часів поета. Степан Васильченко, «В бур’янах» або Оксана Іваненко, «Тарасові шляхи». Розповідь про поета, його
дитинство (на основі твору Степана
Васильченка або Оксани Іваненко). |
|
|
51 |
|
Картини довколишнього
світу, природи в поезіях Т. Шевченка − художня
реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. «За сонцем хмаронька пливе». ТЛ: персоніфікація,
ліричний твір. |
Вивчити
напам’ять. |
|
52 |
|
«Садок вишневий коло
хати...» – перлина української та світової ліричної поезії. |
Вивчити напам’ять. |
|
53 |
|
Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він
народився. Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й
зміцнює його патріотичні почуття. «Не бував ти у
наших краях!» ТЛ: ліричний герой. |
Вивчити напам’ять одну поезію (на вибір). |
|
54 |
|
«Гаї шумлять...»,
«Блакить мою душу обвіяла…». Мелодійність віршів П. Тичини. |
|
|
55 |
|
Євген Гуцало. Основні відомості про письменника. Вічне
протистояння добра і зла – наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось». ТЛ: оповідання. |
|
|
56 |
|
Співчуття, милосердя
– шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті
гуманних переконань. |
|
|
57 |
|
Контрольна робота. Тарас Шевченко, Павло Тичина, Євген Гуцало (тестування). |
|
|
58 |
|
Максим Рильський. Основні відомості про поета. Краса
рідної природи й відтворення її засобами поетичної мови. «Дощ» («Благодатний,
довгожданий…»). |
Вивчити напам’ять одну поезію (на вибір). |
|
59 |
|
Єдність
людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям. «Осінь-маляр із палітрою пишною…». |
|
|
60 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Художній етюд про природу (письмово). |
|
|
61 |
|
Григір Тютюнник.
Коротко про письменника. «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього
світу людини. Паралельність і єдність двох світів − природи і людини,
зображені в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. |
|
|
62 |
|
Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага
пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна
поведінка Олеся як позиція особистості. |
|
|
63 |
|
Урок виразного читання. Читання прозового уривка з оповідання «Дивак». |
|
|
64 |
|
Микола
Вінграновський. Основні відомості про письменника. «Сіроманець». Захоплива і
драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи.
Гуманізм повісті. |
|
|
65 |
|
Переказування
найцікавіших епізодів повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його
здатність на самостійні вчинки,
особливо у відстоюванні своєї позиції. |
|
|
66 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Складання власної версії закінчення повісті. |
|
|
67 |
|
Урок позакласного читання. Валентин Чемерис. «Аравійська пустеля». |
|
|
68 |
|
Контрольна робота. Письмовий твір «Мій улюблений літературний герой». |
|
|
69 |
|
Урок літератури рідного краю. Ознайомлення з творчістю письменників-земляків. |
|
|
70 |
|
Підсумковий урок. |
|
